згляд

Згляд.

1. Стосунок, певний бік (аспект) справи, явища; те саме, що взгляд. В тім згляді порозуміли ся ми вже в короткій дорозі з декотрими виднійшими галицкими патріотами (Б., 1895, 7, 1); Знана річ, що руский нарід в економічнім згляді підупав (Б., 1895, 11, 2); В теперішній хвилі не вільно нам зражуватись ніякою дрібницею, не вільно входити в ніякі дрібонькі згляди, а всім треба однодушно і з запалом взятись до роботи, щоб виборче діло довести до гарного кінця! (Б., 1907, 44, 1);

● Під тим зглядом — стосовно того. Сьвященники тамошні ставлять собі за ціль житя збирати маєток і байдуже їм про селян (славні суть під тим зглядом угорскі сьвященники в Америці в руских кольоніях) (Б., 1895, 2, 4); Україньско-рускі православні сьвященники не признають ніякого волоского характеру буковиньскої православної церкви і протестують рішучо проти приписуваня єї волоского характеру, а признають згідно з правдою, що буковиньска православна церква під історичним і національним зглядом має характер руско-румуньский, а під зглядом державної приналежности має характер австрийский, бо належить до Австриї, а не до Румунії (Звідомл., 1914, 53)

// порівн. пол. względ — заст. погляд, pod tym względem — стосовно того.

2. мн. Доброзичливе, прихильне ставлення, увага. Черновецкий кружок “Жіночої Громади ” поручає ласкавим зглядач П. Т. Публики свою першу на Буковині україньску Робітню дамских суконь, костіюмів і біля в Чернівцях, в “Народнім Домі“, ул. Петровича ч. 2. І. пов[ерх] (Б., 1909, рекл); Як та вода загачена, що найшла цілою масою і розриває греблю, так і любов його ломила всі згляди і обов’язки проти родителів, і він ішов до неї (Коб., Земля, 247)

// пол. wzglądy, мн. — доброзичливе ставлення, прихильність, поблажливість, увага.