1. Українська літературна мова на Буковині

знадвору

Знадво́ру. Ззовні. Начальник чи там призначений на то надзиратель каси має у себе ключ до середної скриньки в касі (тресор), а касиєр має ключ до самої каси знадвору. В тресорі мають переховувати ся всякі гроші, записи довжні, цінні папери і т. д., а в місци під тресором мають бути книжки касові (См.-Стоцький, Порадник, 45); Як тяжко працювала [мама] днями та ночами, щоб ті її, дорогі її діти, мали можливість станути хоч під один сонячний парусчик світла, духу й культури, огрітись ним душею, нагодуватись, щоб колись заробляти своїми руками на себе, враз із тим стати чесними людьми й громадянами, сповняючи всі на них механізмом-державою вложені обов'язки й бути в ній хоч малесеньким, ледве замітним колісцем порядку, сили, внутрішної і зовнішної, непохитности, творчости, й силою проти всякої ворожнечі, несупокою і неладу, так знутра, як і знадвору (Коб., Про себе саму, 47).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадвору — знадво́ру прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. знадвору — пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці. Словник синонімів Караванського
  3. знадвору — див. зовні Словник синонімів Вусика
  4. знадвору — рідко ізнадвору, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні. || З двору, з подвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. знадвору — ЗЗО́ВНІ (з зовнішнього боку), ЗНАДВО́РУ розм. Наша мати.. перед святами підмазувала білою глиною хату, ззовні і всередині (Т. Масенко); Хата в Звенислави теж була вся в квіткових барвах, знадвору й зсередини (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  6. знадвору — Знадво́ру, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знадвору — ЗНАДВО́РУ, рідко ІЗНАДВО́РУ, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні. Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. знадвору — Знадво́ру нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4. Словник української мови Грінченка