знадвору

Знадво́ру, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знадвору — знадво́ру прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. знадвору — Знадво́ру. Ззовні. Начальник чи там призначений на то надзиратель каси має у себе ключ до середної скриньки в касі (тресор), а касиєр має ключ до самої каси знадвору. В тресорі мають переховувати ся всякі гроші, записи довжні, цінні папери і т. Українська літературна мова на Буковині
  3. знадвору — пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці. Словник синонімів Караванського
  4. знадвору — див. зовні Словник синонімів Вусика
  5. знадвору — рідко ізнадвору, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні. || З двору, з подвір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. знадвору — ЗЗО́ВНІ (з зовнішнього боку), ЗНАДВО́РУ розм. Наша мати.. перед святами підмазувала білою глиною хату, ззовні і всередині (Т. Масенко); Хата в Звенислави теж була вся в квіткових барвах, знадвору й зсередини (П. Загребельний). Словник синонімів української мови
  7. знадвору — ЗНАДВО́РУ, рідко ІЗНАДВО́РУ, присл., розм. З зовнішнього боку приміщення; ззовні. Служниці чепурили покої, поденщиці білили будинок знадвору (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. знадвору — Знадво́ру нар. Со двора, извнѣ, снаружи. Воно його взяло до батенька і посадило на причілку знадвору, а само полетіло. Рудч. Ск. II. 43. Знайшли осля прив'язане коло дверей знадвору. Єв. Мр. XI. 4. Словник української мови Грінченка