знести

Знести́, зно́сити. Скасувати, відмінити. Задля того один дістає догану одну по другій, другий “тиран ”, бо надто совісний. Щоправда, тих доган нема що брати поважно, бо друге засіданє одноголосно їх зносить, як перше одноголосно їх ухвалило (Сімович, 1908, 514-515); Ческі часописи доносять, що бар[он] Бінерт має намір знести цілком інституцию міністрів краянів, бо так Українці, як і полудневі Славяни є противниками тої інституциї (Б., 1909, 42, 1); Свою церковну єдність ще з православним тоді Галичем [Буковиньска православна Русь] задержала аж до року 1414, коли то перекинчик Володислав її. Ягайло зніс православну митрополію в Галичі і оснував латиньску у Львові, наділяючи єї величезними добрами, зрабованими немилосердно від рускої митрополії (Звідомл., 1914, 5); Дальше в справі церковної ґазети “Канделя ” вив'язала ся оживлена дебата по причині, що консистория примушує кождого сьвященника передплачувати сю ґазету, а статий, писаних фонетикою, не принимає. Ухвалено попросити Преосьвященного Митрополита, щоб зніс згаданий примус і позволив друкувати рускі проповіди і розвідки також фонетичною правописю (Звідомл., 1914, 17)

// пол. znieść — 1) знести; 2) скасувати, відмінити.