1. Фразеологічний словник української мови

знести

не зноси́ти / не знести́ голови́ кому. Бути жорстоко покараним чи убитим. — Підв’яжи язика, жінко, бо не зносити тобі голови,— кинув Панас, підводячись з лави (З. Тулуб); — Іди,— каже (княгиня),— .. до Івана зараз же, і приведи його.., бо іначе (інакше) й тобі голови не знести (Легенди..).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знести — знести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знести — Знести́, зно́сити. Скасувати, відмінити. Задля того один дістає догану одну по другій, другий “тиран ”, бо надто совісний. Щоправда, тих доган нема що брати поважно, бо друге засіданє одноголосно їх зносить, як перше одноголосно їх ухвалило (Сімович... Українська літературна мова на Буковині
  3. знести — див. зносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знести — ВИ́ТРИМАТИ (знайти в собі сили перебути стан великого фізичного або морального напруження, болю, несприятливих умов і т. ін.), ВИ́ДЕРЖАТИ, ЗНЕСТИ́, ПЕРЕНЕСТИ́, ВИ́ТЕРПІТИ, ПЕРЕТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕЖИ́ТИ, ІСТЕРПІ́ТИ, ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, ВИ́НЕСТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. знести — Зне́сти́, знесу́, знесе́ш; зніс, знесла́, знесли́; зні́сши; див. зно́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. знести — ЗНЕСТИ́ див. зно́сити. Словник української мови в 11 томах
  7. знести — Знести, -ся см. зносити, -ся. Словник української мови Грінченка