1. Українська літературна мова на Буковині

зчаста

Зча́ста. Часто, часто-густо Поодиноким товариствам порозуміти ся межи собою тяжко буде, а зчаста і неможливо (Б., 1895, 1, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зчаста — див. часто Словник синонімів Вусика
  2. зчаста — присл., діал. Часто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зчаста — Зча́ста, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зчаста — ЗЧА́СТА, присл., діал. Часто. Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків і, зчаста форкаючи, тюпали звільна по похилій каменистій дорозі (Фр., VI, 1951, 60); — Рахіра забігає тепер уже зчаста, а не раз і по кілька день пробуває у своєї тітки ворожки (Коб., II, 1956, 174). Словник української мови в 11 томах
  5. зчаста — Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195. Словник української мови Грінченка