икзистуватн

Икзистуватн. Існувати. Ось як характеризує житє в товаристві 1899 р. сам голова В. K. : “На самім засіданю товариші дуже скоро і жваво беруть ся до поставленя якого-небудь рішеня, так, що ті рішеня летять одно по другім, так би сказати, гейби з рукава їх хтось витрісав [...] — але всі ті рішеня звичайно жиють і икзистують лиш на тоє, щоб заповнювати ними картки протоколів наших, а перевести їх в житє — се вже цілком иньша річ, о тім ся більше не думає“ (Сімович, 1908, 517)

// пол. egzystować — існувати.