з’єднати
З’єдна́ти. Здобути, привернути на свій бік. Бувши головою комісиї, що займалась виданєм і справленєм руских учебників, Ільницкий з’єднав собі велику заслугу в справі руского шкільництва (Б., 1895, 20, 1); Залізничний рух, як я вже згадував, був припинений, але один залізничний службовець, якого я собі з’єднав добрим словом і деяким дзвінким доказом, сказав мені, що має надійти окремий потяг німецького командування, котрим я міг би від’їхати (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 78)
// пол. zjednać — здобути, привернути на свій бік.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me