з’явище

З’явище. Явище. Спитаймо тепер ліпше о причини сего з'явища і як би сему зарадити (Б., 1895, 6, 2)

// порівн. з’явиско.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з’явище — З’я́вище, -ща, -щу, -щем; -вища, -вищ; звич. я́вище Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. з’явище — З’Я́ВИЩЕ, а, с. 1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь. Притаїлось все, пополохалось Перед з’явищем тучі грізної: Вітерець ущух,— ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (Стар., Вибр., 1959, 60). 2. заст. Те саме, що я́вище. Словник української мови в 11 томах