з’явище
З’Я́ВИЩЕ, а, с.
1. розм. Поява, з’явлення кого-, чого-небудь.
Притаїлось все, пополохалось Перед з’явищем тучі грізної: Вітерець ущух,— ані подиху, Змовк веселий гай — ані шелесту (Стар., Вибр., 1959, 60).
2. заст. Те саме, що я́вище.
Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з’явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят (Н.-Лев., II, 1956, 390);
Я зміркував, що погляди отця з-під Бродів не дивоглядний унікум, а певне доволі розповсюджене з’явище, яке мене зацікавило (Коцюб., III, 1956, 274).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me