ирха
И́рха, і́рха. Замша. Рукавички наймоднійші з тукраєвих, як і заграничних шовків, фулярові, рукавичкі нитяні і з найліпшої ирхи (Б., 1905, рекл.)
// пол. ircha- замша білого кольору; порівн. ірха, нім. з лат. - замша (СЧС, 509); нім. das Wildleder — замша.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ирха — Ирха, -хи ж. 1) Выдѣланная овечья или козья шкура. Желех. 2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища. Н. Вол. у. 3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ. Словник української мови Грінченка