каденция

Каде́нция. Термін скликання (парламенту, сойму). І так сказати б, якраз сим тром неділям треба завдячити, що парлямент, лишаючи за собою якісь закони, може майже із вдоволенєм глянути на ссою працю, бо взагалі кажучи, сеї каденциї працьовано пиняво (Б., 1907, 7, 1); 3 Відня доносять, що президіяльна канцелярія посольскої палати має тепер немало клопоту з “розпарцельованєм“ посольских лав в той спосіб, щоби кожде сторонництво було вдоволене з призначених для него фотелів та щоби могло займати ті місця, на яких сиділо в попередній каденциї. Та задача нелегка тому; що деякі сторонництва вийшли з виборів кількакротно скріплені, а деякі здесятковані (Б., 1907, 58, 3)

// пол. kadencja — 1) термін скликання, скликання; 2) термін повноважень; 3) муз. каденція.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me