кадженє

Ка́дженє, перен. Кадіння, улещування, догоджання. Всі і найсправедливійші жалоби на оргії румунізації мусять однаково замовкнути, коли самі Русини, задоволені з зручного кадженя і масних слів хитрих Візантийців, стають ся ревними діятелями в винограді волоского підступу (Б., 1895, 39, 3)

// пол. kadzenie — 1) обкурювання ладаном, кадіння; 2) перен. куріння тиміяну.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me