кадовб

Ка́довб. Тулуб. Срібний крілик належить до меныиих рас кріликів і тому годують єго не так на м'ясо, як більше на шкірки. Кадовб збитий, тугий, а хребет гарно вигнений (Товариш, 1908, 114)

// пол. kadłub — тулуб.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кадовб — Ка́довб: — велика діжка, колодязний зруб [35] Словник з творів Івана Франка
  2. кадовб — див. діжка Словник синонімів Вусика
  3. кадовб — ка́довб → кадіб: Зв'язати крильця разом, ноги прив'язати до кадовба, бо під час печення витягаються і висихають (Ліщинська) Лексикон львівський: поважно і на жарт