каригідний

Каригі́дний. Такий, що заслуговує на кару, покарання. Преса підносила вже не раз значнійші моменти із його діяльности, на що Польоний не реагував особисто, а власти бачили в його поступованю, обговоренім по газетах, лише некоретність, а нічого каригідного (Б., 1907, 2, 2); Радо помістимо всякий голос, який висвітлить нам причину сеї каригідної недбалости нашої. В першій мірі звертаємось тут до наших пп. учителів (Б., 1907, 77, 3)

// пол. karygodny — такий, що заслуговує на кару, покарання.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каригідний — Каригі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)