клюбовий

Клюбо́вий. Прикм. від клюб. На вступі голова п. Романчук роздав між членів статут клюбовий, завзиваючи товаришів до точної участи в засіданях клюбових, комісийних і парляментарних, а для контролі вибрано комісию екзекутивну, яка має пильнувати, щоби члени точно виконували обов'язки, статутом постановлені (Б., 1909, 56, 1); Щодо реґуляміну клюбу, то принято засаду, що в справах національно-політичного значіня обов’язує безоглядна клюбова солідарність і карність та що жаден посол в своїх посольских виступах не сьміє станути в суперечности з основною програмою клюбу (Б., 1907, 66, 2)

// пол. klubowy — клубний.