командо

Кома́ндо, ж.р. Команда, загін. Отже честь, кому честь, кому не задурно, і не одному, бо ціле командо фаєрманів бере собі дрібку того гонору, і ціла управа громади горда, що такі люди знайшли ся (Б., 1907, 70, 2)

// нім. das Kommando — 1) наказ, команда; 2) загін.