комерс

Комерс. Святкове зібрання, прийняття з урочистої нагоди, фуршет. Я вчора вернула з комерсу дуже знеохочена. Певно, причинилося до того і те, що я була вже цілу зиму розстроєна — а відтак, як на таку душу упаде щось грубше, воно зараз двічі відчувається (Коб., Листи, 30, 295); Промови були гарні, живі, а він [Франт] сам найкраще говорив. По “парадах ”наступив комерс, і єсли б всі були задоволені, як я, — було би добре (Коб., Листи, 60, 369); В неділю дня 2 с. м. відбув ся у гарно прибраній великій салі “Народного Дому“ концерт і комерс “Жіночої громади”[...]. Очевидно, зібрало ся передовсім місцеве і позамісцеве наше жіноцтво (Б., 1907, 59, 2); П[анн]а Стрийска віддала субтельно весь романтичний запах “Калини”, а п. Лукіянович передав всі змінчиві настрої і думки “Кавказа ” з великим відчутєм і розумінєм. “Ще не вмерла” і “Не пора” залунали по останній точці програми — і почав ся комерс під проводом п. посла Пігуляка і посла до галицкого сойму п. А. Могильницкого. Знов полились щирі слова... І на концерті, і на комерсі було богато місцевих і околичних селян. Ціле сьвято викликало в душах учасників дуже добрий, дуже гарний настрій (Б., 1907, 65, 3); Рік-річно в пам’ять основаня товариства “Союзъ“ справляє комерс або, яку статутах записано, “кабакъ” (4. XII. 1876), на якім бувають звичайно старші Русини і представники академічних неруських товариств, що “жили” з “Союзом“ [...] Пісня, українська пісня притягала і чужих і своїх на вечерки та комерси “Союза“ і товариство такою романтичною (з нашого теперішнього становища) роботою робило своє, робило богато (Сімович, 1908, 505); Пригадую собі, що коли з нагоди заснування “Молодої України ”у грудні 1900. р, приїхала була до нас, до Чернівців, львівська “АкадемічнаГромада” з величавим концертом, на комерсі, влаштованому після концерту, із старих ніхто не промовив був ні слова (в них була про це окрема ухвала!) (Сімович, 1938, 46)

// нім. der Kommers — 1) пивничка, 2) студентська вечірка.