конечність

Коне́чність. Нагальна, пекуча потреба, необхідність. Доказавши своїми цікавими виводами конечність орґанізациї україньского сьвященства, закінчив бесідник зазивом вибрати тим часом комітет з п’яти мужів для переведеня наміреної організації (Звідомл., 1914, 50); З уваги на дуже сумне просьвітне і економічне положене нашого народу україньско-руске сьвященство, узнаючи солідарне співділанє усіх інтеліґентних верств прямо категоричною конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за дружним співділанєм з україньским учительством (Звідомл., 1914, 53)

// пол. konieczność — нагальна, пекуча потреба, необхідність.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конечність — Коне́чність: — крайня потреба, необхідність [48] — необхідність [54] Словник з творів Івана Франка
  2. конечність — коне́чність іменник жіночого роду крайня потреба, необхідність Орфографічний словник української мови
  3. конечність — -ності, ж. Крайня потреба, необхідність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. конечність — КОНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж., заст. Крайня потреба, необхідність. Важкі обставини життя, конечність заробітку спонукували мене кидатися на різні поля (І. Франко); Я, взагалі, на свою критику в російських журналах ані надій, ані ваги великої не покладаю, .. Словник української мови у 20 томах
  5. конечність — І собака плисти навчиться, як вода вухами наллється. Конечність всего навчить. Навчить біда попити, як нема чого вхопитись. Біда примушує промишляти, тим і всього навчить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. конечність — Неухильне виникнення одного стану явищ з другого; те, чого не можна уникнути, що не може бути ін., ніж є, що повинно настати. Універсальний словник-енциклопедія
  7. конечність — Коне́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. конечність — КОНЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Крайня потреба, необхідність. Важкі обставини життя, конечність заробітку спонукували мене кидатися на різні поля (Фр., І, 1955, 31); Я.. заходжу туди [в критику] більше з конечності, ніж з охоти (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах