кормитель

Корми́тель. Хлібодавець, годувальник. [Григорій Сковорода] став ганьбити-лаяти панів-неробів за те, що жиють кривдою людскою та ще сьміють поневіряти та збиткувати той народ, що їх кормив та одягав, став їх лаяти за ту грубу невдячність для своїх хлібодавців та кормителів (Кміц., 1908, 60)

// порівн. рос., стсл. кормить — годувати, кормилец — годувальник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кормитель — див. кормилець Словник чужослів Павло Штепа