купелі
Купелі, мн. Лікувальні ванни. В монументальнім закладі купелевім подає ся купелі по найновіщім системам, також гідропатичні купелі, а обслуга випрактикована. Курациї молочні, жентицею і з захованєм дієти (Б., 1899, рекл.); В краснім купелевім забудованю мож побирати купелі після наймодернійших системів (Б., 1900, рекл.)
// пол. kąpiel — купання, kąpiele, мн. - 1) ванни (лікувальні), 2) заст. курорт.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купелі — купе́лі множинний іменник мінеральні джерела; води Орфографічний словник української мови