купно
Ку́пно, ім. Купівля. Справа кута власного дому “Просьвіти“ датує ся вже від 7-8 літ (Б., 1895, 17, 4); Можна, отже, давати пожичок на купно коров, коний, безрог і т. п., на купно насіня, штучного навозу, паші, рільничих машин, на купно сирого материялу, потрібного для домашного промислу, [...] на купно землі, коли член мас также і власні гроші (См.-Стоцький, Порадник, 40)
// пол. kupno — купівля, купування.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купно — Ку́пно: — разом, спільно (з церковносл.) [52] Словник з творів Івана Франка
- купно — ку́пно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- купно — див. гуртом Словник синонімів Вусика
- купно — I купн`о-а, с., зах. Купівля. II к`упноприсл., заст. Разом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купно — КУ́ПНО, присл., заст. Разом, спільно. Івась понаносе [понаносить] невеличких черепочків з битої полив'яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках (Панас Мирний); Спочатку йшли юрбою, купно... Словник української мови у 20 томах
- купно — ку́пно 1. купівля (ст): Зараз зберуся та й піду на купно (Авторка); Ми вислухали того всього спокійно, виплатили решту ціни купна і розійшлися “во мирі”, перенявши цим на власність Товариство “Просвіта” (Нагірний)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- купно — 1) куплений маєток чи земля 2) разом, спільно Словник застарілих та маловживаних слів
- купно — РА́ЗОМ (у поєднанні з кимсь, чимсь; спільними зусиллями; щільно один біля одного); УКУ́ПІ (ВКУ́ПІ), ПО́СПІЛЬ, ПОСПО́ЛУ розм., КУ́ПНО розм. (у поєднанні з кимсь, чимсь); СПІ́ЛЬНО, СУКУ́ПНО, СКО́ПОМ розм., ВРАЗ (УРА́З) розм., СПО́ЛОМ заст. Словник синонімів української мови
- купно — КУ́ПНО, присл., заст. Разом. Івась познаносе невеличких черепочків з битої полив’яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках і ото ними Галя годує своїх гостей Гриця та Івася (Мирний, IV, 1955. Словник української мови в 11 томах