1. Українська літературна мова на Буковині

куфер

Ку́фер. Валіза. Подорожні прибори, склад найгарнійших куфрів ручних і валізок, ташки з урядженєм або без уряджень, пуделка на мужескі і дамскі капелюхи, етюі на парасолі, коші на їду, торбинки (Б., 1901, рекл.); Артикули для подорожи: нецесарія, ташки, жіночи куфри до пакованя подорожи і валізи, специяльні куфри Mädler-a з Липска, пуделка на капелюхи, пледи, коци (Kamelhaar), анґлійскі пледи для пань і панів і т. д. (Б., 1907, рекл.)

// пол. kufer-1) скриня, валіза, 2) розм. багажник легковика; нім. der Koffer — валіза.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куфер — Ку́фер: — валіза, чемодан [52] — скриня [17;46-1;46-2] — скриня, валіза [24;25] — чемодан [13] — чемодан, валіза, скриня [1] — чемодан, скриня для білизни або одягу [21] — чемодан, скриня, де переховують білизну, одяг [III,IV] — чемодан... Словник з творів Івана Франка
  2. куфер — КУ́ФЕР, а, ч., зах. 1. Те саме, що валі́за. Татко згодився їхати зо мною, і я сам напакую йому куфер (І. Франко); Орядин виходить з дому, то все забирає з собою ключ від своєї кімнати, .. а його куфер подорожній запертий завсігди [завжди] обережно (О. Словник української мови у 20 томах
  3. куфер — ку́фер скриня (для речей)(ср, ст): Фантазії не було меж, коли, крім фотографій, можна було ще заглянути до старого куфра, де лежали завинуті у простирадла бабцині віденські бальні сукні (Крушельницька)||куферок Лексикон львівський: поважно і на жарт