кухенний

Кухе́нний. Прикм. від кухня. Сегодня в полудни від’їжджає віденьске товариство рятункове з трома возами кухенними до Любляни, де завтра зраня зачне під проводом шефового лікаря Харраса варити страви (Б., 1895, 18, 4)

// пол. kuchenny — кухонний; нім. kiichen — кухонний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кухенний — Кухняний, сов. кухонний. Словник синонімів Караванського
  2. кухенний — Кухо́нний і кухе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. кухенний — Кухенний, -а, -е Кухонный. Словник української мови Грінченка