1. Українська літературна мова на Буковині

кушати

Ку́шати. Куштувати, пробувати на смак. Кушаючи мід, пізнаємо, що він солодкий; сю прояву зовемо вражінєм (Канюк, 1911, 8);

● Не з одної печі хліба кушав (не з одної печі хліба їв) - про когось, хто має великий життєвий досвід. Оба огородники зійшли ся в тім огороді коло одного деревця і зачинають виказувати свої погляди. Старий практик, бачите, вже не з одної печи хліба кушав, показує на деревце і каже: “З часом буде хороше, лиш треба єго доглядати і плекати” [...] Молодий теоретик зачинає збивати виводи практика (Б., 1909, 64, 3)

// порівн. пол. nie z jednego pieca chleb jadał — не з одної печі хліба їв, тертий калач, бувалий у бувальцях

Ску́шати, ку́шати. Покуштувати. Средство, зване Франкка Енрільо, витворюване фаховим способом з краєвих продуктів збіжевих і бульв. Скушавши єго, тяжко повірити, що нема в нім ні дрібки зернистої кави, так подібним є єго смак до смаку кавового (Календар, 1908, рекл.)

// див. кушати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кушати — ку́шати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кушати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. кушати — -аю, -аєш, недок., перех., рідко. Куштувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кушати — див. їдати Словник чужослів Павло Штепа
  5. кушати — КУ́ШАТИ, аю, аєш, недок., що, розм. Куштувати. А хмільного – свідок Бог – Не кушаю зроду (С. Руданський); Не кушав плоду з дерева живого (І. Франко); – На борщ буряків нарвала, та огірочків вибрала .. Кушайте! (А. Шиян); // розм. Те саме, що їсти. Словник української мови у 20 томах
  6. кушати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  7. кушати — КУ́ШАТИ, аю, аєш, недок., перех., рідко. Куштувати. А хмільного — свідок бог — Не кушаю зроду (Рудан., Співомовки.., 1957, 35); Не кушав плоду з дерева живого (Фр., XIII, 1954, 128). Словник української мови в 11 томах
  8. кушати — Кушати, -шаю, -єш гл. = куштувати. Подольск. г. О. 1861. І. Слов. Словник української мови Грінченка