лестний
Ле́стний. Улесливий, підступний, лукавий, оманливий. І так, закидаючи буковиньским Українцям неправду, сам [о. Купчанко] на свою оборону уживає безцеремонно неправди. Каже, н. пр., що буковиньскі Українці хотіли єго перше зловити лестними словами, а потім зі сьвіта згладити і під шибеницю підвести (Б., 1895, 12, 1)
// рос. лестный — улесливий, підступний, лукавий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me