лицьоване

Лицьо́ване, терм. Перестановка місцями. В кождім набезпечнім присуді стоїть підмет до присудка в певних відносинах. Аби ті відносини ліпше зрозуміти, то треба поставити присудок на місце підмета. Отеє буде висновуване на основі лицьованя. Як оба присуди мають однакову скількість, то лицьованє зветь ся чистим (Канюк, 1911, 33).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me