лиця

Ли́ця, мн. Ланити, щоки, лице. Навколо її уст лежали риса завзятої рішучості, повіки були спущені, їх довгі темні рясниці чудово відбивали від білих, як сніг, лиць (Коб., Природа, 18); Треба було вмити ся, пригладити волосє і трохи напушити горячі лиця (Галіп, 36)

// пол. lico, книжн. — лице, ланити.