ловецтво
Лове́цтво. Мисливство. Віце-президент [Ради культури краєвої], також іменований цісарем, — Антін Лукасевич, посесор дібр, котрий заступає плекане коний і ловецтво (Товариш, 1908, 204)
// пол. łowca, іст. -ловчий, мисливець, łowiectwo — мисливство, мисливський промисел.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ловецтво — лове́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ловецтво — Мисливство, звіроловство. Словник синонімів Караванського
- ловецтво — -а, с. Те саме, що мисливство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ловецтво — ЛОВЕ́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що мисли́вство. Звалося се козацтвом, а ті, що ним промишляли, – козаками. Офіціально се означало промисли в степових уходах, рибальство, ловецтво і бджільництво (М. Грушевський); На ловецтві .. Словник української мови у 20 томах
- ловецтво — МИСЛИ́ВСТВО (добування диких звірів і птахів як промисел); ПОЛЮВА́ННЯ (розшуки, вистежування й переслідування диких звірів і птахів з метою вбити або спіймати їх); ЛОВЕ́ЦТВО, ЛО́ВИ, УЛО́ВИ (ВЛО́ВИ), ЛОВИ́ТВА, УЛО́В (ВЛОВ) заст. (перев. Словник синонімів української мови
- ловецтво — Лове́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ловецтво — ЛОВЕ́ЦТВО, а, с. Те саме, що мисли́вство. На ловецтві.. найкраще знався він У всій країні (Рильський, II, 1956, 82). Словник української мови в 11 томах
- ловецтво — Лове́цтво, -ва с. Охотничій промыселъ. Желех. Словник української мови Грінченка