лож

Лож. Неправда, фальш, брехня. Одинокою, отже, підпорою кацапского ідола в тій формі, в яку його тепер прибрано, є темнота і сьвідома бріхня! Що на темноті і на ложи вирости бажає, се мусить завмерти (Б., 1907, 78, 1)

// рос. ложь — неправда, брехня.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лож — -і, ж., зах. ложа II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лож — див. лжа Словник чужослів Павло Штепа
  3. лож — Лож, -жі ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229. Словник української мови Грінченка