ложний

Ло́жний. Неправдивий, фальшивий. Отже нехай не лякають ся ложних поголосок в “Буковинскихъ Вѣдамостяхъ“, котрим радимо змінити свій титул на “Фальшиві Відомости“ (Б., 1895, 25, 3)

// рос. ложный — неправдивий, фальшивий, підробний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me