ложний
Ло́жний. Неправдивий, фальшивий. Отже нехай не лякають ся ложних поголосок в “Буковинскихъ Вѣдамостяхъ“, котрим радимо змінити свій титул на “Фальшиві Відомости“ (Б., 1895, 25, 3)
// рос. ложный — неправдивий, фальшивий, підробний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me