лоно

Ло́но. Середовище. З лона учительства промовляли: надуч[итель] Івасюк, щоби зарахували учителям приобіцяне 50- проц[ентне] підвисшенє від 1. січня 1907; надуч[итель] Маренчук в справі дифінитивного полагодженя платні (Б., 1907, 26, 2); Наколи б наш нарід не мав ворогів — а найгірші вороги є перекиньчики-кацапи, що вийшли таки з лона народу, — то праця около здобутя сего мандату була б не трудна, а тим-то і успішна (Б., 1907, 27, 1); По сім вибрано виборчий комітет з лона учителів, котрий складає ся з всіхукр[аїньских] шкіл народних в сім окрузі (Б., 1907, 29, 1); Тут треба згадати, що вже якийсь час перед тим велася зі Львова і Коломиї (др. К. Трильовський) пропаганда, щоби при Січах і Соколах формувалися відділи військової муштри. Пригадую, що і в лоні буковинського Січового Союза обговорювалася ця справа (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 176)

// пол. łono — 1) лоно, утроба, 2) надра, глибінь (землі), w łonie — у складі, всередині (якогось колектива, організації), wyznaczyć ze swojego łona komisję — виділити зі свого складу комісію.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лоно — ло́но іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лоно — (жіноче) груди, перса; (материнське) утроба; (сім'ї) оточення, коло; (вод, трав) поверхня; ФР. надра <н. в лоні землі>; (природи) тло. Словник синонімів Караванського
  3. лоно — -а, с., книжн., поет. 1》 Те саме, що груди 1), 2). || Живіт, утроба як символ материнства. 2》 чого, перен. Про те, що є прихистком, притулком для кого-, чого-небудь. 3》 перен. Про надра землі, глибину вод. || Про поверхню (води, землі тощо). На лоні природи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лоно — ЛО́НО, а, с., книжн., поет. 1. Те саме, що гру́ди 1, 2. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. лоно — увійти́ до ло́на чого, уроч. Стати членом якої-небудь організації, угруповання і т. ін. — Три місяці тому, замість унії, він увійшов до лона католицької церкви (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
  6. лоно — ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Словник синонімів української мови
  7. лоно — Ло́но, -на і -ня, -ну; ло́на, лон і ло́ні, лонь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лоно — ЛО́НО, а, с., книжн., поет. 1. Те саме, що гру́ди 1, 2. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  9. лоно — Лоно, -на и ло́ньо, -ня с. Лоно; грудь. Молодиця молодая щось до лоня пригортає. Шевч. 95. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері вдовиці. К. Іов. 53. Словник української мови Грінченка