льокальний
Льока́льний.
1. Місцевий. Дня 30. квітня с.р. зіткнув ся поїзд льокальний ч. 11, відходячий з Кракова о год. 6 мін. 40 вечером, через неосторожність служби желізної, з поїздом товаровим на станциї в Бохни (Б., 1895, 27, 4).
2. перен. Містечковий, вузькоглядний, обмежений. Таким льокальним, узкоглядним патріотам найлучше відповісти “Мели, Іване, поки вітру стане”. Такий вітер льокального патріотизму ще справді у Буковині віє та й буде ще до часу віяти — з чого особливо радість для декотрих мельників, що на чужім млині хотять своє зерно молоти — та даремно глядаємо у тих льокальних патріотів якоїсь роботи на ширші розміри (Б., 1895, 121, 1)
// пол. lokalny — місцевий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- льокальний — Місцевий, тутешній; (вжиток) вузький, обмежений; св. локальний. Словник синонімів Караванського
- льокальний — Льока́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)