льокальний

Місцевий, тутешній; (вжиток) вузький, обмежений; св. локальний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. льокальний — Льока́льний. 1. Місцевий. Дня 30. квітня с.р. зіткнув ся поїзд льокальний ч. 11, відходячий з Кракова о год. 6 мін. 40 вечером, через неосторожність служби желізної, з поїздом товаровим на станциї в Бохни (Б., 1895, 27, 4). 2. перен. Українська літературна мова на Буковині
  2. льокальний — Льока́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)