1. Українська літературна мова на Буковині

люра

Лю́ра. Бовтанка, рідка юшка, рідка кава. Йдуть до сеї каси майже самі лизуни, що за порцию люри дали би й рідну маму (Б., 1907, 32, 2)

// пол. lura — бовтанка, рідка юшка, рідка кава.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люра — Лю́ра: — поганий напій (бурда) [1] — поганий напій [X] Словник з творів Івана Франка
  2. люра — лю́ра знев. 1. горілка низької якості (ср)|| = аквавіта 2. погана, неміцна кава (м, ср, ст): А тепер на еміґрації, випивши порошкованої кави із холодною сметанкою, що каву перемінює в люру, запустилися ми в спогади давніх, незабутніх днів (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт