люра
Лю́ра. Бовтанка, рідка юшка, рідка кава. Йдуть до сеї каси майже самі лизуни, що за порцию люри дали би й рідну маму (Б., 1907, 32, 2)
// пол. lura — бовтанка, рідка юшка, рідка кава.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люра — Лю́ра: — поганий напій (бурда) [1] — поганий напій [X] Словник з творів Івана Франка
- люра — лю́ра знев. 1. горілка низької якості (ср)|| = аквавіта 2. погана, неміцна кава (м, ср, ст): А тепер на еміґрації, випивши порошкованої кави із холодною сметанкою, що каву перемінює в люру, запустилися ми в спогади давніх, незабутніх днів (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт