1. Українська літературна мова на Буковині

люка

Лю́ка, ж.р. Прогалина, люк. Так зновь одна люка въ рускомъ школьництвії на Буковині заповнена (Б., 1886, оголош.)

// пол. luka — 1) прогалина, 2) вилом; нім. die Luke — люк.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. люка — Лу́ка, люка: — прогалина [5;7;13;29;38;46-1;VI,XII] — тут: пропуск [42] — пропуск, прогалина [40;43] — прогалина, пропуск [50] — прогалина, пропуск у тексті [33] Люк, лю́ка: — отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз... Словник з творів Івана Франка
  2. люка — -и, ж., зах. Прогалина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. люка — Лю́ка, -ки, в-ці; лю́ки, люк (ж. р., нім. die Lücke) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)