люка
Лу́ка, люка:
— прогалина [5;7;13;29;38;46-1;VI,XII]
— тут: пропуск [42]
— пропуск, прогалина [40;43]
— прогалина, пропуск [50]
— прогалина, пропуск у тексті [33]
Люк, лю́ка:
— отвір, звичайно з заслонкою, для проникнення вниз, в середину чого-небудь [37]
— прогалина, пропуск [51,52]
Лю́ки:
— вибоїни, прогалини [32]
— прогалини [31]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- люка — Лю́ка, ж.р. Прогалина, люк. Так зновь одна люка въ рускомъ школьництвії на Буковині заповнена (Б., 1886, оголош.) // пол. luka — 1) прогалина, 2) вилом; нім. die Luke — люк. Українська літературна мова на Буковині
- люка — -и, ж., зах. Прогалина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- люка — Лю́ка, -ки, в-ці; лю́ки, люк (ж. р., нім. die Lücke) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)