літерат
Літера́т. Письменник, літератор. Признамся, що мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрійтеся проти мене, а ми се повірили. Кривду їй заподіяли. Вона тепер дуже нездорова, щось недобре з нашими літератами. На ніц зводяться (Коб., Листи, 114, 494); Не сходжуся ані з літератами, ані з ученими, і розривки мої дуже примітивної натури. Може бути, що тому, що я все з наймолодших літ не могла ділитися думками, - в мене виробилося таке, що не маю найменшого дару до бесіди (Коб., Листи, 40, 317); Як письменник кладе більшу вагу на суд одного знавця-літерата, ніж на суд сотні баранів з провінцій, так він яко чоловік мусить класти більшу вагу на суд також знавця, товариша, приятеля або взагалі розумного чоловіка, як на суд незнайомих або засліплених (Маковей, Листи, 557)
// пол. literat — письменник, літератор.
Значення в інших словниках
- літерат — літера́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- літерат — -а, ч., заст. Літератор. Великий тлумачний словник сучасної мови
- літерат — ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст., розм. Літератор. Один .. літерат обіцяв мені помогти (В. Самійленко); Часописи не будуть про мене згадувати, бо я ні політик, ані літерат (О. Кобилянська); Пан Юрко є літерат, але мав би вродитися деінде, а не в наших більшовицьких умовах (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
- літерат — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. Словник синонімів української мови
- літерат — Літера́т, -та; -ра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- літерат — ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст. Літератор. Один звісний російський літерат обіцяв мені помогти (Сам., II, 1958, 472). Словник української мови в 11 томах
- літерат — Літерат, -та м. Литераторъ, писатель. Словник української мови Грінченка