1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

літерат

Літера́т, -та; -ра́ти, -тів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літерат — літера́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. літерат — Літера́т. Письменник, літератор. Признамся, що мушу відкликати те, що писала-м Вам в однім з послідніх листів про Коб[ринську]. Хтось на її конто прогрійтеся проти мене, а ми се повірили. Кривду їй заподіяли. Українська літературна мова на Буковині
  3. літерат — -а, ч., заст. Літератор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. літерат — ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст., розм. Літератор. Один .. літерат обіцяв мені помогти (В. Самійленко); Часописи не будуть про мене згадувати, бо я ні політик, ані літерат (О. Кобилянська); Пан Юрко є літерат, але мав би вродитися деінде, а не в наших більшовицьких умовах (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
  5. літерат — ПИСЬМЕ́ННИК (той, для кого літературна діяльність є професією), ЛІТЕРА́ТОР, ЛІТЕРА́Т заст., ПИСЬМО́ВЕЦЬ заст., ПИСЬМА́К заст., ПИСА́КА заст., зневажл. Словник синонімів української мови
  6. літерат — ЛІТЕРА́Т, а, ч., заст. Літератор. Один звісний російський літерат обіцяв мені помогти (Сам., II, 1958, 472). Словник української мови в 11 томах
  7. літерат — Літерат, -та м. Литераторъ, писатель. Словник української мови Грінченка