маловажити

Малова́жити. Легковажити, ігнорувати. На Буковині Русинів є о 62 тисячі більше, як Волохів, значить Русинів ніяким чином не можна маловажити (Б., 1895, 19, 1); Одні рускі православні сьвященники дотепер блукали манівцями в безправній темряві і тому їх маловажено і уживано до преріжних поступків, які незгідні з нашими особистими і національними інтересами (Звідомл., 1014, 8)

// порівн. пол. małoważny — незначний, малозначний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маловажити — малова́жити дієслово недоконаного виду легковажити діал. Орфографічний словник української мови
  2. маловажити — -жу, -жиш, недок., перех., діал. Легковажити (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маловажити — МАЛОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що, діал. 1. Легковажити (у 1 знач.). Суддя дуже прикро відчував се, що його жінка Казя маловажила “його” свята (О. Маковей); – Знає той Мужиловський усі київські норови і політики, а цим маловажити не слід (П. Словник української мови у 20 томах
  4. маловажити — МАЛОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех., діал. Легковажити (у 1 знач.). Суддя дуже прикро відчував се, що його жінка Казя маловажила "його" свята (Мак., Вибр., 1954, 277). Словник української мови в 11 томах
  5. маловажити — Маловажити, -жу, -жиш (собі щось, когось) гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех. Словник української мови Грінченка