1. Словник української мови у 20 томах

маловажити

МАЛОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що, діал.

1. Легковажити (у 1 знач.).

Суддя дуже прикро відчував се, що його жінка Казя маловажила “його” свята (О. Маковей);

– Знає той Мужиловський усі київські норови і політики, а цим маловажити не слід (П. Загребельний).

2. Те саме, що зневажа́ти 1.

Ніхто не подбає за нас, коли ми самі себе і свою роботу будемо маловажити (І. Франко);

Як мені здавалося, що він боявся мене, немов маловажив за те, що я лиш “товаришка”! (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маловажити — малова́жити дієслово недоконаного виду легковажити діал. Орфографічний словник української мови
  2. маловажити — Малова́жити. Легковажити, ігнорувати. На Буковині Русинів є о 62 тисячі більше, як Волохів, значить Русинів ніяким чином не можна маловажити (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. маловажити — -жу, -жиш, недок., перех., діал. Легковажити (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маловажити — МАЛОВА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех., діал. Легковажити (у 1 знач.). Суддя дуже прикро відчував се, що його жінка Казя маловажила "його" свята (Мак., Вибр., 1954, 277). Словник української мови в 11 томах
  5. маловажити — Маловажити, -жу, -жиш (собі щось, когось) гл. Не придавать значенія, не цѣнить. Желех. Словник української мови Грінченка