менер

Ме́нер. Лідер, проводир. А коли “Народ” докорив нам якимись рублями, то єму, певно, пригадались в тій хвилі ті рублі, що їх ділять між себе щороку шановні редактори і сотрудники “Народа” і менери радикальні (Б., 1895, 54, 1); Ческі і деякі німецкі дневники коментують заяву хр. Кільмансеха догадом, що гр. Тун думає ще раз покликати ческих та німецких менерів за зелений стіл, щоби впослідне спробувати компроміс (Б., 1899, 36, 2)

// пол. шепег — лідер, проводир, верховода.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. менер — Менер: — керівник партії, угруповання [44-1] — проводирі [XX] Я чув тільки, що по поводу віденської політики менери перегризлися в товариствах, що Романчук викинув Барвінського з Нар[одної] ради, а Барв[інський] хоче знов відкись викинути Романчука і т. д [XX] Словник з творів Івана Франка