мешти
Ме́шти, мн. Туфлі. Домові мешти і пантофлі до лявн-теніс, методи Кнайпа, Лямана і т. д. (Б., 1899, рекл.); Капелюхи з фільцу, ковнярики і маншети для панів і хлопців, куфри до подорожи і ташки для пань, мешти для пань, панів і дітий, сандалки для пань, панів і дітий (Б., 1907, рекл.)
// пол. meszty, мн. обл., — 1) м’які домашні туфлі, 2) напівчеревики, туфлі.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мешти — Ме́шти: — чоботи, взуття [9;52] Словник з творів Івана Франка
- мешти — мешт, мн., діал. Легкі татарські черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мешти — МЕ́ШТИ. Словник української мови у 20 томах
- мешти — ме́шти туфлі (м, ср, ст): Ну так, Сяню, як хтось має одні мешти, і саме тоді віддерлася йому шкірка від каблука... А на єдиних панчохах, “зіпраних” так, що аж вкрилися чимось подібним до моху, зробилася діра... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мешти — Мешти, мешт ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки. Желех. Словник української мови Грінченка