метода
Метода. Метод, методика. Вчитель мусить при науці тримати ся якихось законів та засад — мусить придержувати ся якоїсь методи (Канюк, 1911, 63)
// пол. metoda, ж.р. — метод, спосіб, система.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- метода — мето́да іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- метода — -и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- метода — Спосіб Словник чужослів Павло Штепа
- метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (В. Самійленко); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана – на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Словник української мови у 20 томах
- метода — метода метод (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- метода — Мето́да, -ди; -то́ди, -то́д і ме́тод, -ду; ме́тоди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (Сам., І, 1958, 191); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана — на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах