метода

Метода. Метод, методика. Вчитель мусить при науці тримати ся якихось законів та засад — мусить придержувати ся якоїсь методи (Канюк, 1911, 63)

// пол. metoda, ж.р. — метод, спосіб, система.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. метода — мето́да іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. метода — -и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метода — Спосіб Словник чужослів Павло Штепа
  4. метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (В. Самійленко); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана – на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. метода — метода метод (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. метода — Мето́да, -ди; -то́ди, -то́д і ме́тод, -ду; ме́тоди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. метода — МЕТО́ДА, и, ж., книжн., заст. Метод (у 2 знач.). Щоб на душу не впав мені зрадництва гріх, Я знайшов собі добру методу (Сам., І, 1958, 191); Знімали, очевидно, вдосконаленою методою Шюфтана — на знятий пейзаж знімаючи окремо людину (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах