1. Українська літературна мова на Буковині

мишкувати

Мишкувати. Шукати поживи, зиску, крутити, хитрувати. Кождий мишкує, щоби лише де дешевше купити, а дорого спродати, а на тім мишкованю часто зле виходить і шкодить справі загальній (Б., 1896, 76, 2)

// пол. myszkować — 1) шукати, вишукувати, нишпорити, видивлятися, 2) шукати, порпатися; порівн. нім. mausen — 1) ловити мишей, крастися, підкрадатися, 3) вкрасти, поцупити, потягнути.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мишкувати — Слідкувати пильно, на сторожі бути, чатувати [V] — чатувати, рознюхувати [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. мишкувати — мишкува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. мишкувати — -ую, -уєш і мишкати, -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Полювати на мишей. 2》 перен. Стежити, слідкувати за ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мишкувати — МИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш і МИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Полювати на мишей. Щось порпали [Ґава та Елькуна] в землі, микали між травами, стукали паличками по лісових смереках; здавалось, що два лиси мишкують, добичі шукають (І. Словник української мови у 20 томах
  5. мишкувати — мишкува́ти хитрувати, викручуватися (ст): Одним словом – був гімназійним професором більшого формату з покликання. Не любив учнів, які хитро-мудро “мишкували”, щоб лише “перешварцуватися” з кляси до кляси (Домбровський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мишкувати — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. мишкувати — МИШКУВА́ТИ, у́ю, у́єш і МИ́ШКАТИ, аю, аєш, недок., діал. 1. Полювати на мишей. Щось порпали [Гава та Елькуна] в землі, микали між травами, стукали паличками по лісових смереках; здавалось, що два лиси мишкують, добичі шукають (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. мишкувати — Мишкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Охотиться на мышей (о лисицахъ). 2) Разыскивать, разнюхивать, стараться добыть. Мнж. 186. 3) Ѣсть выбирая (преимущественно о скотѣ, выбирающемъ среди негодной травы съѣдобную). Тепер скотина не їсть, а мишкує. Чуб. VII. 576. Словник української мови Грінченка