набезпечність
Набезпе́чність. Певність, ймовірність. Після степеня набезпечності (певности), з якою виска зуєть ся присуд, а то чи полученє підмета з присудком виявляєть ся дійсним, непевним (можливим) або конечним, ділимо присуди на: [1) дійсні; 2) непевні; 3) конечні] (Канюк, 1911, 27).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me