набор
На́бор, присл. Набір, у борг, у кредит. Коли хто в шиньку винен вже щось за напої, а властитель шиньку дає єму дальше набор трунки, то такий довг неважний, і не можна єго перед Судом за той довг скаржити (См.-Стоцький, Громада, 17).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набор — Набор нар. = набір. Словник української мови Грінченка