навидіти

На́видіти. Шанувати, приязно ставитися. Правда, наш преосьвященний владика Володимир добрий і благий, але панотці в резиденції таки дуже навидять Волохів і все для них горнуть, а ми завше лишаємо ся на цідилі. Все для них, нічо для нас (Б., 1909, 48, 1)

// укр. діал. навидіти — любити, поважати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

навидіти — Любити [V] Словник з творів Івана Франка
навидіти — на́видіти дієслово недоконаного виду любити, шанувати діал. нави́діти дієслово недоконаного виду помітити діал. Орфографічний словник української мови
навидіти — I н`авидіти-джу, -диш, недок., перех., діал. 1》 Любити. 2》 Поважати, шанувати. II нав`идіти-джу, -диш, недок., перех., діал. Помічати, примічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
навидіти — НАВИ́ДІТИ, джу, диш, недок., кого – що і без дод., діал. Помічати, примічати. А в печі пироги кипіли, А його очі навиділи (П. Чубинський). НА́ВИДІТИ, джу, диш, недок., кого, діал. 1. Любити. Словник української мови у 20 томах
навидіти — Навідати Словник застарілих та маловживаних слів
навидіти — КОХА́ТИ кого (почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі), ЛЮБИ́ТИ, УЛЮБЛЯ́ТИ (ВЛЮБЛЯ́ТИ) розм., НА́ВИДІТИ діал.; УМИРА́ТИ (ВМИРА́ТИ) за ким, розм., ПРОПАДА́ТИ за ким, розм. (дуже сильно); СО́ХНУТИ за ким, розм. (страждаючи). Словник синонімів української мови
навидіти — НА́ВИДІТИ, джу, диш, недок., перех., діал. 1. Любити. Як лишився Славко сам у світлиці, то зважився на думку, що Краньцовська його навидить (Март., Тв., 1954, 301); Він навидить цю дівчину (Сл. Гр.). 2. Поважати, шанувати. Словник української мови в 11 томах
навидіти — I. Навидіти, -джу, -диш гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк. --------------- II. Нави́діти, -джу, -диш гл. Насмотрѣть, усмотрѣть. А в печі пироги кипіли, а його очі навиділи. Чуб. III. 425. Словник української мови Грінченка