1. Українська літературна мова на Буковині

навинутися

Навину́тися. Трапитися, підвернутися (про нагоду, випадок тощо). І звідки мала остаточно набирати стільки грошей? Вона стидалася просити у пані грошей, але [брат] не вірив їй і бив тайком, коли лиш навинулася нагода (Коб., Земля, 212); Коли навинеться Вам вільна хвилина промовити і до мене (Коб, Листи, 417)

// пол. nawinąć się — 1) навитися, намотатися, 2) трапитися, попасти, підвернутися, nawinąć się pod rękę — попасти (підвернутися) під руку.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навинутися — навину́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. навинутися — -нуся, -нешся, док., розм. Випадково з'явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навинутися — НАВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Випадково з'явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися. Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав .. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув (С. Словник української мови у 20 томах
  4. навинутися — навину́тися трапитися (ст): Отака-то мені навинулася пригода (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. навинутися — НАВИНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Випадково з’явитися де-небудь, перед ким-небудь; навернутися. Колись я із тяжкої туги На лаві дубовій лежав.. Аж тут навинулась дівчина, І я свою тугу забув (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. навинутися — Навину́тися, -нуся, -нишся гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться. Словник української мови Грінченка