намагати

Намага́ти. Досягати. Виклади і поясненя в школі тут для учеників по більшій части страчені, бо незрозумілі, а на виучене лєкциї, яку би ученик в рідній мові поборов за годину, зуживає двічи або тричі тілько часу і то з меньшою користию для свого знаня, бо більше намагає меморованєм, як зрозумінєм річи (Корд., 1904, 37)

// порівн. пол. nadrabiać — надолужувати, zmagać się — надолужувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагати — намага́ти дієслово недоконаного виду намагатися; надолужувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. намагати — -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Намагатися. 2》 Надолужувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намагати — НАМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. Намагатися. Іван намагає міркувати за снопи, кілько зажав (Л. Мартович). 2. Надолужувати. – Роздобув, хвалити бога, старий трохи грошей .. Та що з тих грошей? Не надовго й вистачить, треба картоплею намагати... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. намагати — НАДОЛУ́ЖУВАТИ (НАДОЛУЖА́ТИ заст.) (заповнювати, заміняти втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає), НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ рідше) розм., НАМАГА́ТИ діал. — Док.: надолу́жити, нагна́ти. Надолужити те, що пробайдикував улітку, — нема чого й думати (С. Словник синонімів української мови
  5. намагати — НАМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. 1. Намагатися. Іван намагає міркувати за снопи, кілько зажав (Март., Тв., 1954, 35). 2. Надолужувати. — Роздобув, хвалити бога, старий трохи грошей.. Та що з тил грошей?... Словник української мови в 11 томах
  6. намагати — Намага́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. Гол. IV. 460. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає. МУЕ. III. 132. Словник української мови Грінченка